и корунѣ польскои. голдовали ѥсмо вѣрно и право. Гр 1388 (4, ю.-р.); хочемъ кголдова(т). короле(в) и ѥго королици. и его дѣте(м). и кору(н) польскои. Гр 1388 (6, ю.-р.).
Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. Главный редактор Р. И. Аванесов. 1988.
голдовати — голдувати, голдовати схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
голдовати — пакарацца, залежаць ад каго н … Старабеларускі лексікон
голдованиѥ — ГОЛДОВАНИ|Ѥ (2*), ˫А с. Действие по гл. голдовати: голдованиѥ и вѣрность. и послушьство. Гр 1388 (2, ю. р.); хочемъ кголдова(т). короле(в)… подлугъ ѡбычаѩ. ѩко ко(л) бываѥ(т) при голдованию. Гр 1388 (6, ю. р.) … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
голдувати — голдувати, голдовати схилятися перед кимось, виявляти честь, підкорятися, воздавати честь, бути в залежності, коритися, слухатися; годитися, бути підвладним, підданим … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
